Різноманіття і унікальність живих форм та організмів міста вражає
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
Чи знаєте ви, що мурахи ніколи не сплять? А що равлик – єдиний первісний молюск, який із води перебрався на сушу? А чому французи називають жуків-сонечок овечками Бога?
Щодня більшість ужгородців пересуваються містом майже на автопілоті і мало хто дивиться під ноги взагалі. А поруч із нами у місті живуть не лише люди, а й сотні тисяч інших істот… щоправда, зовсім крихітних.
І в цій суєті багато хто через неуважність наступає на них, вбиваючи їх, хоча відомо, що все живе у світі приносить свою користь. Крім того, вони є більш давніми створіннями, ніж ми, адже деякі з них живуть на планеті уже більше ніж 540 мільйонів років, як равлики, а людина – лише 2,5.
Тож добре, що в Ужгороді є чуйні люди, які думають про природу. Зокрема, на мості Масарика хтось встановив інформаційний стенд із написом: «Увага! Під ногами можуть опинитися мирні створіння! Будьте милосердними – звертайте увагу на землю!» Також на ньому зображено мурашку, равлика, хробака, жучка та людину і написано, скільки мільйонів років кожна з цих створінь живе на землі.
На жаль, про братів наших найменших багато кому з закарпатців відомо дуже мало. А вони приносять багато користі природі.
Отже, декілька цікавих деталей. Почнемо з мурашок, відомих абсолютно кожному.
Багато хто про них знає лише те, що їх називають санітарами лісу і що вони люблять солодке.
За своїм суспільним устроєм мурахи – найбільш близькі до людини істоти на Землі. Вони здатні пояснювати один одному шлях до їжі, вміють рахувати і виконувати найпростіші арифметичні дії. Наприклад, коли мураха-розвідник знаходить їжу в спеціально сконструйованому лабіринті, вона повертається і пояснює, як пройти до неї, іншим мурашкам. Якщо в цей час замінити лабіринт на аналогічний, родичі розвідника все одно знайдуть їжу. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході досліджень, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи… рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.
Крім того, мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важчий за власну вагу, а ще вони є комахами з найбільшим мозком по відношенню до тіла.
Цікаво, що мурахи утримують в себе «домашню худобу». У її ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.
Далі буде.
